Лише 8% керівників наукових видань у світі — жінки
Найбільше в історії дослідження редакторів журналів та науковців наголошує на гендерному розриві
Гендерний розрив серед старших редакторів журналів більший, ніж багато хто думав. “Хоча ми очікували, що жінки будуть недопредставлені, ми, звичайно, не гадали, що відсоток жінок у редакційних порадах складе 14% для редакторів і 8% для головних редакторів”, – каже співавтор дослідження Бедор Аль-Шеблі, фахівець з аналізу даних з Нью -Йоркського університету (NYU). Для порівняння, жінки становлять 26% усіх наукових авторів.
Аль-Шеблі та її колеги проаналізували гендерні та видавничі звички понад 80 000 редакторів у 1100 журналах Elsevier з 15 дисциплін за останні 50 років. Команда знайшла чіткі докази системної та постійної гендерної нерівності в редакціях з усіх дослідницьких дисциплін, крім соціології. Хоча тривалість кар’єри та виснаження жінок із академічних кіл пояснюють розрив між редакторами, це не пояснює розрив між головними редакторами. За останні 40 років розрив між часткою жінок у науці та жінками-редакторами залишався в основному стабільним.
Моллі Кінг, соціолог Університету Санта-Клари у Каліфорнії, пропонує, щоб редакційні посади присуджувалися лотереєю серед групи абітурієнтів, які відповідають набору встановлених критеріїв. Це допомогло б покращити різноманітність, “знявши акцент на попередньому рівні продуктивності, спільного зв’язку та ефективної та добре цитованої публікації, необхідної для того, щоб стати редактором”, – каже вона. Всі ці критерії стають все більш важливими, але зазвичай працюють проти жінок в академічних колах.
