Волонтерки

Після 100 днів у полоні волонтерка з Маріуполя повернулася до нормального життя

Ганна Ворошева, яка була названа терористкою, була звільнена з полону Оленівської катівні після вбивства українських солдат.

Дівчина стала учасницею Халабуди, мистецького центру, перетвореного на волонтерський штаб. У цю точку зносили ліки, харчі й усе, що може стати в нагоді.
Перший раз Ганні пощастило, вона мала змогу купити два мікроавтобуси для того, щоб вивести жінок із окупації. А потім вийшов наказ, що всі волонтери прирівнюються до терористів, й так автомобіль із нею зупинили, Ганну забрали до відділення, а потім і до автозаку. Вона була у камері розміром з стандартний вагон купе, без опалювання. Ділила цю кімнату вона з 7 іншими жінками, яким було чутно всі жахіття Оленівської катівні, куди звозили полонених українських героїв для катування й вбивства під виглядом теракту.
Після 100 днів (а саме 4 липня) двері її камери відчинилися. Ганні було дозволено поїхати звідти, й вона, ризикуючи власним життям в котрий раз, збирає записки інших жінок з іменами полонених героїв і власними спогадами.
Попри все жахіття, вона не вважає, що ці люди повинні отримати такі жахливі покарання, які отримали українці, захищаючи власну землю. ЇЇ слова, це ті слова, які потрібно казати всім, а саме:

“Покарання – це доля цих людей. Вони самі прирікають себе на провал у часі, на нездійснені можливості своїх дітей, на обмежений кругозір. Ось ця свобода, коли я говорю те, що я думаю, я думаю, те, що я хочу думати. Я беру паспорт України, я можу з ним їхати в будь-яку точку світу. Це та свобода, за яку зараз щодня наші хлопці гинуть. Це може нас скинути в безодню ненависті, помсти. Але особисто я хотіла б, щоб ми залишилися українцями, яким властива висока людська гідність. Ми – люди з великої літери.

Аналітика

Експерти

Подивитись всі
Подивитись всі