Інтерв’ю

“Українки не будуть жінками руїн”, — Валерія Іонан, заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції

Страшна війна, окрім руйнувань та вбивств, показала ще й якого  прогресу ми досягли — завдяки сталій роботі додатку “Дія” сотні тисяч українців та українок, тікаючи від загрози смерті, втративши документи під час евакуації, змогли безперешкодно перетнути кордон і евакуюватися.  Україна обрала рух до цифровізації та використання сучасних технологій для зручності громадян ще в мирний час — і це мали нагоду оцінити, зокрема, українці за кордоном, порівнюючи рівень української діджиталізації та послуги в інших європейських країнах. Тисячі українських учнів, незважаючи на щоденні жорстокі обстріли росією українських міст та сіл, можуть навчатися дистанційно завдяки Всеукраїнській школі онлайн.

Сьогодні ж перед державою стоїть достатньо викликів у вигляді працевлаштування і врахування інтересів всіх громадян при майбутній відбудові.

За останньою інформацією Мінекономіки, починаючи з 24 лютого, з України виїхало близько 3 млн працездатних українців. Ще 5 млн внутрішньо переміщених осіб працездатного віку перебувають всередині країни у пошуках працевлаштування. З них 67% це жінки та дівчата. Надзвичайно важливо знайти можливість підтримати них. І саме IT-сектор є тією сферою, де жінка може бути мобільною, отримувати гідний дохід і бути незалежною.

Стартапи, засновані жінками, генерують більше прибутку, ніж компанії з фаундерами-чоловіками — цей факт красномовно доводять наукові дослідження. Це також прибутковіші компанії та сталі інвестиції в економіку країни. Про основні досягнення держави в отриманні електронних послуг, підтримку підприємців, IT-батальон і підтримку жінок в ІТ ми поговорили з Валерією Іонан, заступницей Мінстра Цифрової трансформації України. 

Як цифровізація, якою займається Міністерство протягом останніх років, вплинула на життя українців під час війни? 

Нинішня війна ведеться, окрім фізичного, також у кіберпросторі. І українці багато виграють у ньому, зокрема, в питанні користування цифровими продуктами. Вимушено релоковані через війну українці бачать, що в інших країнах рівень цифровізації державних сервісів не схожий на наш. У зв‘язку з цим ми чуємо багато позитивних відгуків про наші цифрові сервіси, наприклад, про Дію та деякі банківські додатки.

Від початку роботи Мінцифри ми поставили собі амбітну ціль – побудувати найзручнішу державу у світі з точки зору отримання послуг.

У нас є застосунок та портал Дія, якими користується кожен другий українець. Зараз в застосунку Дія понад 18 млн користувачів. Наша головна задача – цифровізувати 100% державних послуг та перенести їх в Дію. З початку року ми запустили нових понад 15 цифрових документів та послуг –  не лише портал Дія та однойменний застосунок, а ще й національні проєкти Дія.Бізнес, де ви можете отримати консультації та посилити свої бізнес-навички, та Дія.Цифрова Освіта. На останньому порталі ви можете знайти освітні серіали не лише про цифрову грамотність, а й про програмування для новачків та навіть штучний інтелект. 

За кілька тижнів до початку війни нам вдалося запустити Дія.City — спеціальну правову та податкову базу для IT-компаній. Це одна з найкращих податкових систем у світі.

360 компаній стали резидентами Дія.City, і ця кількість продовжує зростати навіть під час війни. Серед них відомі українські та міжнародні компанії: Reface, Monobank, MacPaw, Ajax Systems, EPAM Systems, Samsung, Genesis, Softserve, Sigma.Software, Rozetka, Luxoft та інші. 

Дія.City сприятиме трансформації України у найбільший європейський ІТ-хаб. Дія.City — це сприятлива податкова система, а саме: податок на прибуток 18% або податок на виведений капітал 9%, ЄСВ на рівні 22% з мінімальної зарплати, ПДФО 5% та 1,5% військовий збір.

 У межах простору діє нова гнучка форма співпраці з IT-спеціалістами —  GIG-контракти, які поєднують переваги фрілансу та соціальні гарантії.

Під час війни на порталі та в застосунку Дія з’явилися нові послуги та сервіси:

  •  єДокумент – тимчасове цифрове посвідчення особи в мобільному застосунку Дія без необхідності додаткового пред’явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
  • сервіс «Допомога українській армії» дає змогу пожертвувати кошти у фонд допомоги армії «Повернись живим» та  UNITED24;
  • інструмент чатбот єВорог через авторизацію, що дозволяє надсилати фото й відео, де видно перебування російських військ та їхньої техніки;
  • послуга «Пошкоджене майно» – це можливість подати через Дію повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, спричинених воєнною агресією рф;
  • послуга єПідтримка, що передбачає надання допомоги разово розміром 6500 грн для громадян (з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії), які через війну втратили роботу;
  • сервіси українського онлайн-телебачення Дія.TV та онлайн-радіо Дія.Радіо, які безоплатно врежимі 24/7 дають змогу стежити за перебігом подій в Україні з перевірених джерел інформації.

Нашими сервісами зручно користуватись, і що вкрай важливо, ми запускаємо нові навіть за умов повномасштабної війни. Такі як проєкт Нота або єОселя. Надалі плануємо запустити ще багато послуг. 

Під час війни за ініціативи Віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова була створена добровольча IT-армія. 

Близько 300 тисяч волонтерів долучені до кіберфронту зараз. У відповідь на безперервні DDоS-атаки на сайти української інфраструктури з боку росії наші спеціалісти проводять кібератаки на російські вебсайти, серед яких «Газпром», банки країни, новинні ресурси та офіційні урядові вебсайти.

Важливою ініціативою була також реєстрація 27 квітня в Україні представництва сервісу супутникового інтернету Starlink. Ми одна із країн, де найбільше Starlink у світі, що допомагає нам відновлювати інфраструктуру. 

Продовжується цифрова блокада рф. Чергові санкції від технологічних компаній проти росії ввели такі компанії, як American Express, що призупинила торгові операції у рф та білорусі, а також компанія Webmoney, що заборонила усі операції з рублями.

Провайдер потокового телебачення Roku видалив російську державну телевізійну мережу RT у США. І це далеко не весь перелік. 

З початком повномасштабної війни в нашій державі почався стрімкий розвиток галузі високотехнологічного озброєння. 

Military-tech — нова галузь для розвитку. Цей ринок зростає у 3-7 разів.

Через війну є можливість розробляти, виготовляти й одразу ж випробовувати нові воєнні технології. У майбутньому безпекові питання будуть пронизувати всі сфери суспільного життя. Після війни military-tech забезпечить Україну озброєнням, а виробники зможуть його експортувати. 

Розуміємо, що цифровізація — це основа для того, щоб держава стала «непомітною» Усі держпроцеси повинні бути зручними, непомітними й людяними. Громадяни хочуть більше персоналізації та проактивності від уряду. 

Ми також  відкрили віртуальний центр Дія.Бізнес. Його створено як багатофункціональну гарячу лінію, на якій українців консультують щодо проживання та роботи в Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччині, Словенії, Литві та Німеччині. Запити щодо інших країн ЄС готуються індивідуально. Консультації можуть також отримати й внутрішньо переміщені особи в Україні.

Під час повномасштабного вторгнення була впроваджена послуга «Оформлення допомоги для ВПО», якою можуть скористатися визначені категорії осіб, щоб отримати статус ВПО (для себе і своїх дітей) та виплати від держави розміром: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 грн на місяць; для інших осіб – 2000 грн на місяць.

Нещодавно перший транш фінансової допомоги  (по 75 000 грн кожен) отримали 300 мікро- й малих підприємств у межах програми міжнародної допомоги «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» за фінансування Європейського Союзу й Уряду Німеччини та за підтримки Мінцифри, Мінекономіки, GIZ, порталів Дія та Дія.Бізнес, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Фонду Східна Європа. Загальна сума грантової допомоги становить 125 000 грн (4000 євро).

Заявки на отримання гранту подавали на порталі Дія з 30 травня до 30 червня 2022 року. Комісія незалежних бізнес-експертів обирала переможців з-поміж 1357 заявок та за результатами серії проведених інтерв’ю з відібраними підприємствами. 

Українські підприємці вже розпочали витрачати отриману фінансову допомогу на збереження та створення нових робочих місць, закупівлю/заміну обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, орендну плату за приміщення, лізинг обладнання та інші витрати, спрямовані на відновлення господарської діяльності.

З якими викликами і складнощами громадян в отриманні або використанні електронних послуг ви зіткнулися? Якою є відповідь на них? 

До війни існували складнощі з діджиталізацією людей похилого віку та доступом до інтернету по всій країні. Для розв’язання першої проблеми в нас є програми на базі хабів цифрової освіти. Це місця, куди може завітати кожен громадянин, безоплатно отримати доступ до сайту Дія.Цифрова освіта та пройти навчання з цифрової грамотності. Серед хабів є бібліотеки, школи, університети, компанії і приватний сектор, IT-організації, ЦНАПи, громадські організації. До початку війни в нашій мережі було 6200+ хабів.  

Для побудови базової цифрової інфраструктури, а це інтернет, послуги, цифрова грамотність, насамперед ми втілили низку проєктів. 

До війни ми розробляли всеукраїнський проєкт Міністерства цифрової трансформації України Інтернет-субвенція, в межах якого інтернет-провайдери підключають навчальні, медичні та культурні заклади в селах до швидкісного інтернету.

Завдяки проєкту у 2021 році понад 1 млн українців і 7000 соціальних об’єктів у 3000 селах вперше отримали можливість під’єднатися до оптичного інтернету. Так до повномасштабного вторгнення росії Україна встигла стати державою з найбільшим у Європі покриттям оптичним інтернетом.

Попри повномасштабну війну, за кошти інтернет-субвенції провайдери під’єднали ще понад 100 сіл та 400 соціальних об’єктів до оптичного інтернету.

Також українські заклади освіти продовжують отримувати хромбуки для вчителів від Google та ЮНЕСКО. Проєкт є продовженням ініціативи «Ноутбук кожному вчителю», а його реалізація стала можливою завдяки домовленостям Міністерства освіти і науки України з компанією «Google» та за підтримки Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО.

Станом на усього у регіони України доставили орієнтовно 30 тис. електронних девайсів із запланованих 50 тис. 

Цифровізація регіонів є ще одним ключем для покращення життя українців. Ми прагнемо, щоб кожна громада самостійно керувала процесами цифрового розвитку. Це і швидкісний інтернет в областях, і розвиток ЦНАПів, і доступ до базових е-послуг, а у воєнний час — координація постачання необхідного обладнання та підтримка наявних сервісів та послуг.

Під час війни з‘явилися нові виклики: проблема з інтернетом і коннектівіті, через що ми ще більше використовуємо Сталінки для критичної інфраструктури. Також через війну ми намагаємося надавати максимальну кількість послуг онлайн. Техніки вкрай бракує, тому просимо наших європейських партнерів із цим допомогти. 

Якими є основні виклики для жінок сфері IT? Як війна вплинула? Які проблеми з’явилися?

В IT галузі працюють приблизно 285 тисяч спеціалістів і спеціалісток, у 2021 році цей сектор приніс Україні 6,8 млрд доларів експортного виторгу. Тобто ці спеціальності є вкрай важливими для розвитку економіки держави. 

Згідно з доповіддю Future Tech Workforce: Breaking Gender Barriers, існує п’ять найбільших перешкод, з якими стикаються жінки в tech. Це:

— Відсутність наставників (48%)

— Відсутність жіночих моделей для наслідування в цій галузі (42%)

— Гендерні упередження на робочому місці (39%)

 — Нерівні можливості зростання порівняно з чоловіками (36%)

 — Нерівна оплата за однакові навички (35%)

Зараз з’являється “світчерок” серед тих жінок, які вимушені були покинути свої домівки. Вчитися програмування йдуть ті, хто опинився у відносній безпеці. До них належать і маленькі підприємці, чий бізнес змусила закритися війна, і ті, кому потрібен апскіллінг, або хто вже має диплом з програмування та мусить актуалізувати свої знання. 

Серед проблем, які виникають, — нестача вакансій на ринку праці та безоплатних чи доступних курсів з навчання IT-спеціальностей. 

Також для жінок споконвічною проблемою є childcare, тобто де залишити дитину, поки ти працюєш. Особливо це стосується українок, що вимушено релокувалися закордон. Для цих жінок актуальне також мовне питання — зараз тим, хто виїхав, потрібне блискуче володіння англійською мовою або однією з мов.

Сам пошук місця роботи теж викликає багато труднощів, як і відкриття та реєстрація власного бізнесу. 

Якою є відповідь держави на ці виклики? Які проєкти з підтримки жінок зараз реалізуються?

Однією з ініціатив цього року став проєкт зі створення фонду Projector Creative & Tech Foundation від Projector Institute за підтримки Мінцифри. Метою фонду було навчити 5000 українських жінок, які вимушено переселилися через війну за кордон чи всередині України. Фонд спрямований на створення та запуск 10 коротких інтенсивних програм, після проходження яких можна розпочати новий карʼєрний шлях. Серед них — Interface Design, Graphic Design, Project Management, SEO, PPC, Motion Design, Data Science, Data Analytics, в процесі розробки — Front-End та QA.

Ще одним важливим проєктом міністерства став IT Generation в партнерстві з компанією Binance Charity та Львівським IT Кластером за підтримки ПРООН в Україні. 

Навчатися за цією програмою можна за такими ІТ-напрямами: 

* технічні: FrontEnd; QA; JavaScript; Java; Python, Blockchain; 

* нетехнічні: Project/Product Management; UI/UX Design; Business Analysis; HR/Recruiting; Digital Marketing. 

Основна мета ІТ Generation — допомогти талановитим українцям знайти себе в одній з найперспективніших сфер, продовжити працювати та розвивати українську економіку заради перемоги й успішного майбутнього нашої держави.

В Україні більш ніж 1000 продуктових компаній, 5 із яких оцінюють у понад мільярд доларів. Українські продуктові IT-компанії входять у світові топи. Про те, як працюють сучасні продуктові IT-компанії, створили віртуальний курс-стажування від Genesis,  доступний на платформі Дія.Цифрова освіта. З курсу можна дізнатися більше про продуктові ІТ-компанії, інноваційні професії та бізнес-складову створення успішних цифрових продуктів. Курс підійде, зокрема, жінкам-світчеркам. 

Курс розроблено ГО «Product IT Foundation for Education» та кофаундинговою IT-компанією Genesis у співпраці зі студією онлайн-освіти EdEra за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України. У партнерстві з Київською школою економіки та інвестиційним фондом Horizon Capital.  

Також ми створили ініціативи для жінок-підприємиць. На порталі Дія.Бізнес є цілий блок, присвячений жіночому підприємництву. Наприклад, ідеям для старту власної справи, шаблонам документів та необхідних стартових вкладень для започаткування бізнесу в різних сферах. Також для жінок доступна Національна онлайн-школа для підприємців, де представлені курси з фінансової грамотності, започаткування власної справи тощо. 

Чи з’явилися виклики для STEM-освіти дівчат через війну? Які вони? Якою має бути відповідь? Що робиться вже зараз?

Я хотіла б відзначити, що наші жінки досягають в STEM-сфері, в тому числі в IT,  надзвичайно високих результатів – і у розробці, і в менеджменті, і в інших напрямах роботи. І це попри неабияку конкуренцію на ринку праці. 

Щоб глибше зрозуміти роль жінок у галузі, потрібно звернутися до статистики. 

До повномасштабного вторгнення в Україні лише 24% людей, які працювали в ІТ-секторі в Україні, становили жінки. 

А у попередні два роки жінки становили менше третини випускників STEM-спеціальностей у нашій країні. Але ці показники надалі лише зростатимуть. 

Звичайно, повномасштабне вторгнення різко вплинуло на демографічні показники. Адже мільйони українців були змушені покинути свої домівки. Більшість із них — жінки та діти. Проте українські дівчата продовжують опановувати складні спеціальності і просуватися у цій сфері. 

У жовтні Мінцифра завершила набір на стажування дівчат, що навчаються на 3-6 курсі за STEM-спеціальностями. Стажування організовано, що UN Development Program впроваджують в Україні за фінансової підтримки Швеції. Та це далеко не всі наші ініціативи щодо підтримки жінок у STEM. Держава зацікавлена у тому, щоб ряди tech-спеціалістів поповнювали не лише чоловіки, а й жінки.

 Ми робимо все, щоб зробити цю й без того привабливу галузь, ще цікавішою для українок. Адже майбутнє диктує саме STEM-сектор.

Як ви оцінюєте внесок українських жінок в наближення перемоги? 

З самого початку повномасштабного вторгнення жінки роблять все можливе задля того, щоб ми подолали ворога. Наші мужні захисниці воюють на фронті. У лавах ЗСУ – 37 тисяч жінок. 

Вже понад тисяча жінок стали командирами. Як і чоловіки-військові, вони перебувають в надважких умовах, гадаю, що зайвим буде описувати, в яких саме. 

Але й ті, хто зараз у тилу, всіляко допомагають нашим військовим волонтерською працею, постійними донатами, організацією зборів та, власне, навіть тим, що продовжують виконувати свою буденну роботу, сплачуючи податки, або вкладають свої ресурси у виховання дітей. 

Всі українські жінки – героїні!  50% наших підприємців – жінки, які працюють, щоб підтримувати економіку країни. Жінки волонтерять і донатять. Працюють медикинями та вчительками. Попри війну стають мамами та продовжують виховувати дітей! Це, безсумнівно, героїчно.

Дуже пишаюсь нашою жіночою командою в Міністерстві, яка працює над вкрай важливими проєктами на видимому та невидимому фронтах 24/7. Завдяки їм ми досягаємо цілей, які ставили перед собою із самого початку заснування Міністерства. 

Ще у 2015 році McKinsey Global Institute підрахував: якщо жінки повною мірою будуть залучені у світовій економіці, це дасть приріст глобального ВВП на 12 трильйонів доларів до 2025 року.

Це лише один приклад того, який вплив мають жінки на глобальному рівні. Уявіть, якщо ми заглибимося в інші сфери нашого життя. 

Як я вже казала, 50% наших підприємців — жінки. Вони сплачують податки, забезпечують робочі місця. У післявоєнній Україні саме їм ми будемо завдячувати у відбудові економіки країни. 

Жінки-лідери — не ті, хто не бояться складнощів, а беруть на себе відповідальність за розв‘язання проблем. Ви, певно, знаєте, як називали після Другої світової німецьких жінок, — «жінки руїн». Адже саме вони після війни розчищали руїни своїх міст і тим самим проклали шлях до «економічного дива». 

Не варто забувати і про те, що саме повоєнні періоди були рушійною силою для багатьох суспільно важливих процесів. Так, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до «чоловічих професій», освіти та інших громадянських прав. З’явилися жінки-інженери, пілоти, лікарі. Після війни почалися феміністичні рухи у всіх сферах життя, одним із результатів цього було отримання права голосу на виборах. 

Я не можу прогнозувати, якою виявиться роль жінки в українському суспільстві після війни, але з упевненістю можу сказати, що лідерок та сильних спеціалістів серед наших жінок вистачає. Але ми не будемо «жінками руїн», ми будемо жінками однієї з найбільш розвинених та технічно оснащених країн у світі. 

Аналітика

Експерти

Подивитись всі
Подивитись всі