Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – поточна ситуація та реагування на неї – Катерина Бороздіна, Віцепрезидентка ГО «Ла Страда-Україна»

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну гостро постало питання сексуального насильства, пов’язаного з війною. Злочини російських військовослужбовців характеризуються надмірною жорстокістю стосовно цивільного населення, а особливо стосовно людей, які зазнають сексуального насильства. В Україні фактично не існує законодавства, яке передбачає покарання саме за такий злочин. Та й часто він навіть не фіксується через психологічну неготовність постраждалих говорити про факт зґвалтування або інші види сексуального насильства, пов’язаного із війною. Тож так важливо не мовчати і не звинувачувати себе у тому, що сталося, не думайте, що злочин не буде покарано, говоріть та фіксуйте! Але про все по черзі.

Стратегія чи випадковість: подальші наслідки сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Сексуальне насильство – це завжди стратегія у будь-якому військовому конфлікті, адже такими діями ворог намагається деморалізувати населення, помститися за свої невдачі на полі бою і відчути власну перевагу. Це не може бути випадковістю, ці дії навмисні та спровоковані жагою до помсти.

Якою б сильною не була людина, яка зазнала насилля під час війни, їй все одно доведеться пережити наслідки таких дій. Вони можуть відчутись одразу після випадку сексуального насильства, або проявитися надалі. Все залежить від психіки і темпераменту людини. У майбутньому це можуть бути кардинальні зміни у реагуванні на певні ситуації, погіршення фізичного здоров’я, депресивні прояви, або ж сплески агресії. Усе це матиме глобальні наслідки для всього населення країни, адже від сексуального насильства страждають не тільки жінки, а й чоловіки та діти. У найменших наслідки найчастіше виявляються у довгостроковому періоді через порушення психосоціального розвитку, що може вплинути і на спілкування з однолітками, і на загальний стан здоров’я.

Тож воєнні злочини зараз – це стан загального психічного здоров’я нації у майбутньому. Надалі факт сексуального насильства може мати наслідки у вигляді домашнього насильства, гендерно зумовлених насильницьких дій у суспільстві або невмотивованих агресивних вчинків. Може виникнути небажання розвивати стосунки у майбутньому, а це вже матиме глобальний наслідок для всієї України. Адже не будуть створюватися сім’ї, не будуть народжуватися діти, що впливатиме на падіння показника народжуваності, відповідно і показника кількості населення. Саме тому сексуальне насильство є елементом геноциду нації.  

Допомога постраждалим

Але допомога є. В Україні десятки організацій готові надавати психологічну, правову та інформаційну підтримку людям, які постраждали від сексуального насильства, одна з таких – Ла Страда-Україна, на гарячу лінію якої ви можете звернутися в будь-який час і анонімно, конфіденційно та безкоштовно отримати підтримку.

Більшість постраждалих звертається саме за психологічною допомогою. В період з 24 лютого по сьогодні на нашу гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, та ґендерної дискримінації надійшло 32 звернення про сексуальне насильство, пов’язане з війною. Але випадків більше, бо в одному зверненні може повідомлятися про декілька фактів. Кількість звернень збільшувалася після деокупації певних регіонів, коли люди мали можливість вийти на зв’язок. Але жертв набагато більше, більшість з них просто не готові говорити про те, що сталося, вони перебувають у стані емоційного стресу і страху. Дуже мало звернень саме про допомогу після зґвалтування, більшість постраждалих звертається абсолютно з іншими питаннями – це може бути гуманітарна допомога, відновлення документів, безпечний виїзд – і вже у розмові з’ясовується, що крім поточних проблем був якийсь вид сексуального насильства під час окупації певної території.

Велика кількість постраждалих не готові звертатися. Саме тому наприкінці жовтня Ла Страда-Україна запустила чат-бот в Telegram для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, який не тільки надає інформацію про те, що таке сексуальне насильство, а й дає можливість анонімно задокументувати факт скоєного злочину. Потрібно тільки заповнити онлайн-форму, яка буде передана до Офісу Генерального прокурора України для здійснення відповідних процесуальних дій. 

Не варто боятися говорити про сексуальне насильство, винні мають бути покарані!

Важлива проблема у сучасному суспільстві – страх та недовіра – саме через це більшість фактів сексуального насильства залишаються тільки в головах їх жертв. На те є багато причин. По-перше, постраждалі не вірять у те, що кривдник буде покараний, вони не стикалися раніше з нормами міжнародного права, які застосовуються під час військових дій. По-друге, постраждалі просто бояться розголосу історії, соромляться. По-третє, це психологічний стан, стан депресії, або навіть шоку. Тож варто розповсюджувати меседж про те, що воєнні злочини мають бути зафіксовані, тому що уже є прецеденти покарання російських військових. Міжнародне право дає усі механізми й підстави для початку досудового слідства і судовий розгляд за ті злочини, які вчиняються російськими військовими в Україні. 

Робота з психологом – шлях до мінімізації наслідків

Психологічна допомога – надважливий фактор для продовження життя без травми після сексуального насильства. Якщо постраждала особа не готова співпрацювати з правоохоронними органами, варто починати консультації з психологом – як очно, так і телефоном чи доступними месенджерами. Важливо не звинувачувати себе, ніколи не говорити, що з часом біль стане менше і ви це переживете самостійно, або те, що комусь набагато важче, ніж вам. Такі речі можуть поверхово поглинути зараз цю травму, але в більшості випадків вони через якийсь час накопичуються і виплескуються. З проблемою варто працювати! Не варто цього соромитися, не варто ховати цей біль – краще відразу звернутися до фахівця. Часто постраждалі вважають винними себе, але ніхто не винен у зґвалтуванні або в іншому виді сексуального насильства, крім кривдника.

Як зібрати докази?

Злочини мають бути покарані. Тож варто відразу звернутися до медиків і до поліції або прокуратури, не приймати душ відразу для того, щоб зберегти біологічний матеріал. Якщо залишилися якісь речі, які були або на кривднику, або на жертві – не викидати і не прати для того, щоб максимально зберегти докази злочину. Якщо це відбулося на території, де наразі неможливо звернутися до медичних установ або правоохоронних органів – звертайтеся та фіксуйте злочин через чат-бот для постраждалих від сексуального насильства. Так, у воєнний час дуже складно зберегти докази, які потім допоможуть в суді, але головне – опис і фіксація. 

Недосконале законодавство: в Україні немає чіткого покарання за сексуальне насильство, пов’язане з війною

Національне законодавство не містить окремо прописаного поняття “сексуальне насильство, пов’язане з війною”. Є статті кримінального кодексу “Зґвалтування” і “Сексуальне насильство”, які не мають обмежень у трактуваннях, але вони стосуються лише мирних часів, і є окрема стаття Кримінального кодексу, яка говорить про порушення звичаїв війни. Тож, якщо над вами було скоєне сексуальне насильство з боку російських військових, важливо повідомити про злочин, що він  відбувся саме в умовах війни, тому що наразі зґвалтування та інші види сексуального насильства, яке не пов’язане з війною, не припинилося і протягом усього повномасштабного вторгнення продовжує існувати.

Зміни до законодавства потрібні. Уряд України підписав меморандум зі спеціальною представницею ООН саме з питань сексуального насильства, пов’язаного з війною. Відповідно до нього розроблений план дій на декілька років, що потрібно робити на певних рівнях для того, щоб зменшити наслідки, збільшити кількість ідентифікацій постраждалих, тому що не всі постраждалі розуміють, що вони постраждалі. Ми мали звернення, у якому постраждала розказала про те, що окупанти змусили її повністю роздягнутися, але нічого не робили. Так, це також сексуальне насильство! Тож план дій від недержавних структур і неурядових організацій,  офісу віцепрем’єрки  з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України й урядової уповноваженої з питань ґендерної політики уже на фінальній стадії розробки і найближчим часом ми зможемо його реалізовувати.

Авторська колонка підготовлена за фінансової підтримки проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізується ГС «Центр економічного відновлення» (ЦЕВ) у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та ГО «Інститут конструктивної журналістики та нових медіа», за підтримки Посольства Великої Британії в Україні. Її зміст є виключною відповідальністю Катерини Бороздіної і не обов’язково відображає позицію Посольства Великої Британії в Україні або організацій-членкинь консорціуму проєкту.