Інтерв’ю

«Перед державою стоїть величезний виклик – створення умов для повернення наших громадян в Україну» – Дмитро Каплун, керівник офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Дмитро Каплун, керівник офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Війна в першу чергу відбивається на жінках – внутрішня і зовнішня міграція, втрата домівок та роботи, окупація – лише частина проблем, з якими стикаються сьогодні українки. Домашнє та сексуальне насильство, торгівля людьми, додаткове навантаження хатньою роботою і менші  можливості для професійного зростання загрожують безпеці жінок і ґендерній рівності в цілому, із цим нашій державі прийдеться працювати ще довгий час. Про основні загрози для жінок під час війни, виклики для країни та роботу Офісу Віцепрем’єрки України зз питань європейської та євроатлантичної інтеграції ми поговорили із керівником Офісу Дмитром Каплуном.

В цьому інтерв’ю ви прочитаєте про


1. Поточні виклики для гендерного порядку:
– зміна гендерних ролей;
– основні загрози для жінок під час війни в економічній та безпековій сферах;
– додаткове навантаження для жінок.

2. Проблеми короткострокової та довгострокової перспектив:
– відтік cпеціалісток за кордон;
– масштаби та наслідки сексуального насильства;
– недостатнє висвітлення проблем пов’язаних з війною в медіа.

3. Роботу офісу Віце Прем’єрки України з питань євроатлантичної інтеграції :
перегляд Національного плану з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, Мир, Безпека»; 
– аналіз чинного законодавства для відповідності до норм Стамбульської конвенції. – рамкову програму співробітництва з ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом;
– відкриття центрів допомоги врятованим.

– Які основні проблеми ви бачите у впливі війни на українок? З якими основними труднощами вони зіткнулися? 

– Війна негативно вплинула на економічне становище жінок в країні, змінила ґендерні ролі та збільшила загрози для жінок у багатьох сферах: економічній, безпековій – збільшуються  випадки торгівлі людьми, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, з’явилися нові виклики в сфері захисту прав людини та в медичній сфері. Внаслідок воєнних дій зросла міграція населення країни – 6,6 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами, а понад 9 млн залишили країну. Ще одна проблема – безробіття і погіршення фінансового становища українців та українок. За даними МОП 5 млн українців втратили роботу з початку повномасштабного вторгнення.

Через війну та воєнний стан, коли здебільшого чоловіки пішли на військову службу, жінки ще частіше почали виконувати роль голови домогосподарства й більше часу приділяти догляду за дітьми, часто за рахунок працевлаштування, активно займаючись волонтерством. 

Війна призвела й до порушення принципів надання доступу до послуг з охорони здоров’я вагітним і породіллям, що поставило під загрозу дотримання норм Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

– Чи можете спрогнозувати проблеми, які ще є невидимими, але стануть актуальними в найближчій перспективі?

– Європейський Союз і низка демократичних країн відкрили свої кордони, аби українці змогли бути в безпеці на час війни. Чотири мільйони громадян України отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Ми за це дуже вдячні країнам-партнерам і ніколи цього не забудемо. 

Але водночас це спричиняє нову проблему – відтік кадрів за кордон. Перед державою стоїть величезний виклик – створення умов для повернення наших громадян в Україну. 

Запорука успішної відбудови нашої країни – це людський ресурс, який буде залучений у всі процеси відбудови на різних рівнях. 

Також величезний виклик сьогодення – реальна кількість випадків сексуального насильства, масштаби якого ми, на жаль, не розуміємо. Навіть у мирні часи постраждалі рідко звертаються за допомогою. Стигматизація, осуд, недовіра, страх, відсутність підтримки часто стримують від повідомлень про злочин. 

Війна посилила вразливість у першу чергу жінок та дітей до сексуального насильства, пов’язаного з війною.

– Чим зараз опікується офіс віцепрем’єрки з євроатлантичної інтеграції? Яким питанням і темам приділяється найбільше уваги?

– Ґендерна політика та права жінок – один із основних пріорітетів для віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної. Зараз іде процес перегляду Національного плану з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, Мир, Безпека» для внесення змін з урахуванням викликів нової фази збройної агресії рф проти України. Нещодавно Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, і наразі йде робота з аналізу чинного законодавства, яке треба привести у відповідність до норм конвенції. Стамбульська конвенція набуде чинності на території України з 1 листопада, і за цей час нам потрібно внести відповідні зміни до законодавства. Віцепрем’єрка від імені Уряду України підписала рамкову програму співробітництва з ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, і наразі ми працюємо над розробленням імплементаційного плану дій. Нещодавно Уряд ухвалив Державну стратегію забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків до 2030 року.

Водночас наш офіс активно працює над забезпеченням надання всієї необхідної допомоги, зокрема, за ініціативи Віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної та підтримки Фонду народонаселення в Україні (UNFPA) вже відкрито три Центри допомоги врятованим – у Запоріжжі, Львові та Дніпрі. У вересні такий центр працюватиме в Києві.  Це важлива ініціатива для надання кваліфікованої допомоги тим,  хто тікає від жаху війни. 

Зараз ми працюємо з нашими міжнародними партнерами щодо реагування на потреби жінок, які зазнали негативного впливу війни. Ми дуже вдячні всім партнерами за їхню підтримку та допомогу. Завдяки цьому ми змогли надавати дійсно необхідну допомогу жінкам, які цього потребують, а це і медична, і психосоціальна, і гуманітарна, і юридична допомога. 

– Яких досліджень і даних щодо впливу війни на жінок зараз не вистачає в Україні? 

– Сьогодні нам не вистачає таких досліджень: оцінки рівня безробіття серед жінок; аналізу умов праці, зокрема держслужбовців, під час воєнного стану; аналізу розриву в оплаті праці; опитувань щодо умов проживання за кордоном (у рамках отримання спецпритулку після 24 лютого). 

– Як ви оцінюєте висвітлення теми впливу війни на жінок у медіа? Які аспекти розкриваються недостатньо або не висвітлюються взагалі? 

– Існує брак професіонального висвітлення теми сексуального насильства в умовах війни. Є необхідність проведення тренінгів для журналістів і працівників медіа щодо СПНК, для підвищення рівня розуміння  важливості та сенситивності теми.

– Досвід яких держав може бути в пригоді для поліпшення гуманітарної ситуації та розв’язання проблем, з якими жінки стикаються в Україні? 

– Контекст України – це унікальний кейс, адже збройну агресію проти України розпочала країна, яка є найбільшою у світі. Це міжнародний збройний конфлікт, де однією зі сторін є величезна країна, яка має право вето в Радбезі ООН та інших міжнародних організаціях. 

Досі ця країна робить величезні внески в бюджети гуманітарних організацій, і це впливає на їхні стратегічні політики щодо реагування на війну в Україні. 

Попередній досвід можна вивчати, порівнювати, але цей досвід не буде актуальним для нашого контексту. Ми часто чуємо від партнерів про досвід Балкан, але війна на Балках була в 90-тих, тоді не були так розвинуті технології та диджитал-простір, більшість населення не користувалася Інтернетом. 

Тому зараз критично об’єднувати різні експертизи для розв’язання проблем, застосування досвіду однієї чи двох країн не стане панацеєю для України. Це має бути комплексний підхід  з урахуванням поточної ситуації, а також культури та ментальності. 

Аналітика

Експерти

Подивитись всі
Подивитись всі