Топ областей, що отримали найбільше навантаження на гуманітарну інфраструктуру — дослідження

Вторгнення росії призвело до значної гуманітарної та суспільної кризи. Тисячі людей по всій країні залишились без майна, житла, проєктів на майбутнє та можливості планувати сьогодення, покинули свої домівки та були змушені поринути у невідоме. В умовах дестабілізації та невизначеності загострюються ризики щодо забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях – від можливостей для кожної українки до державницьких програм та засад. 

Ба більш, через кризу та війну значно погіршується доступ до гуманітарної інфраструктури – лікарень, шкіл, садочків, жінки перевантажені доглядової працею та більше схильні потрапити в ситуацію з насильством, мають менше можливостей для фінансової реалізації, як результат – обмежені у доступі до важливих для життя послуг.  

За даними ООН, однією з найбільш постраждалих категорій населення України є жінки. Жінки та дівчата зазнають підвищених ризиків від збройних конфліктів, втрачаючи базову безпеку, домівки та засоби для існування, а також –  повноцінну участь у  житті суспільства. 

В умовах війни та спричиненої неї кризи особливо гострою стає проблема того, як враховуються особливі потреби жінок та  дівчат й наскільки доступною є необхідна допомога як від держави, так й численних міжнародних та внутрішніх партнерів. Проте для будь-якого планування потрібні чіткі та зрозумілі дані про актуальний стан ситуації. 

ГО “Поруч” провели дослідження «Аналіз гендерної рівності та соціальної інклюзії стосовно задоволення потреб населення України, постраждалого від повномасштабного військового вторгненням росії». 

У проєкта є кілька основних завдань: 

• допомогти навіть в умовах повномасштабної війни підтримати жінок та дівчат, 
• зберегти потенціал українців, 
• підтримати курс на гендерно чутливу політику як під час війни, так й на період повоєнної розбудови.

Для того, аби держава, проєкти та партнери могли провадити соціальну політику та  реагувати на загрози й шкоди, заподіяні війною, максимально ефективно, необхідно планувати дії з урахуванням гендерних нюансів та спираючись на дані про реальний стан речей. Гендерна чутливість є необхідною складовою також для сприяння стійкості та розвитку й міжнародного партнерства в повоєнній відбудові.

Основні інсайти дослідження: 

• Найбільшу кількість переселенців прийняли Закарпатська, Київська, Полтавська, Житомирська, Львівська області
• 78,5% респондентів зіткнулися із загрозою життю та здоров’ю після нападу росії на Україну
• 32,95% опитаних перебували у небезпеці на момент опитування 
• 20% респондентів зазнали утисків та психологічного тиску через гендер 
• 18,3% виїжджали за межі України 
• 33,9% мігрували Україною
• 20,8% після нападу рф у лютому не змінювали місце 
• Основні причини зміни місця проживання – це відсутність заробітку, недоступність допомоги, проблеми у комунікації з держорганами та установами — наприклад, складності з оформленням дитини у навчальний заклад. Також респонденти казали про проблеми із отриманням житла, медичної допомоги, брак транспортної інфраструктури та напружені відносини з місцевою громадою
• 27,19% опитаних не мають окремого житла
• 26,55% немає окремого власного санвузла
• 27,19% не можуть сплатити житло на наступний місяць
• 34,2% відмовляють собі у базових потребах, як-от звичний базовий раціон 
• 25% відзначають проблеми з роботою місьского транспорту та зв’язком.

Повний текст дослідження
Дослідження реалізоване у рамках проєкту «Підтримка жінок, миру та безпеки в Україні», який реалізує ЦЕВ у консорціумі з ГО «Ла Страда – Україна», ВГО «Поруч» та Інститутом конструктивної журналістики та нових медіа, за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.